Нерідко батьки стикаються з тим, що у дитини з’явилися уявні друзі. Дитина бачить когось, кого немає насправді. Мало того, він з ним ще й дружить, розмовляє, ділиться тим, що не може розповісти мамі з татом. Ясна річ, що такі обставини викликають у батьків шок, нерозуміння, занепокоєння.
Часто дорослі починають вважати, що уявний друг у дитини – це причина майбутніх психічних захворювань і відхилень. Але сучасна медицина не вважає уявних друзів ознакою психологічної патології. Але якщо вас все-таки турбує поведінка дитини, зверніться до дитячого психолога. Він поспостерігає за малюком і дасть відповідні рекомендації.
В юному віці у дитини виникає образ ідеального друга. Якщо малюк не знаходить його в реальному світі, то він його придумує. Вигаданий друг може бути ким завгодно: героєм мультфільму або казки, твариною, чарівною істотою. Він приходить тоді, коли захоче дитина. Вони можуть разом грати, обідати, розмовляти.
Уявні друзі у підлітків-явище рідкісне, але теж зустрічається. Вони виникають у дівчат і хлопців як захисна реакція. Вони підтримують психіку підлітків при стресі. Уявний друг допомагає дитині прийти в себе після душевної травми. Таким стресом може стати смерть близької, переїзд, зрада друга, розлучення батьків.
Причини появи вигаданих друзів
Самотність. Якщо ваш малюк-єдина дитина в сім’ї, він не ходить в дитячий сад, а ви рідко буваєте вдома, то не дивно, що йому самотньо, і він хоче хоч з ким-небудь подружитися, хоч з уявним персонажем.
Бажання бути першим. Якщо у дитини в оточенні приятелі постарше і яким він підпорядковується, то він захоче збалансувати своє життя, придумавши собі друга молодше себе і слабкіше духом.
Напруга. Будь-яка людина відчуває стрес, і дитина не виняток. У нього можуть виникнути конфлікти з однолітками, нерозуміння з вчителями або вихователями, сварка з рідними. Або ж він живе в тіні старшого брата/сестри. Батьки іноді не помічають занепокоєння малюка, думаючи, ну які проблеми можуть бути у дитини. Це неправильна позиція. Необхідно завжди дбати не тільки про те, що дати дитині поїсти і у що одягнути, але і про те, що діється у нього на душі.
Що робити, якщо у дитини є уявний друг
Погоджуйтеся з фантазією малюка. Не потрібно запевняти дитину в тому, що його друга не існує. Цим ви завдасте йому душевну травму. Краще прийміть його вигадка. Адже немає нічого складного в тому, щоб запитати, як справи у його приятеля і налити йому додаткову чашку чаю.
Не потрібно придушувати його фантазію. У дитинстві у дитини розвивається уява, і не потрібно заважати цьому процесу. Також не треба сміятися над малюком. Цим ви усунете його від себе, він закриється в своєму маленькому світі, і вам буде важко розворушити його.
Не виступайте з ініціативою. Не варто питати у дитини, а чи піде його уявний друг з вами гуляти. Якщо малюк захоче, він сам скаже. Дозвольте дитині висловлювати свої почуття. Адже якщо він не знає, кому можна висловитися, він розповідає свої переживання уявному приятелеві.
Не дозволяйте малюкові перекладати відповідальність. Іноді дитина переборщує і у всіх своїх проступках починає звинувачувати уявного друга. Варто припинити це на самому початку. Дитина повинна пам’ятати, що за всіма справами слідують наслідки. І потрібно за них відповідати. Якщо в кімнаті бардак, а малюк звинувачує в цьому свого друга, то попросіть сина або дочку прибрати іграшки разом з товаришем.
Не використовуйте друга у своїх цілях. Не потрібно говорити:»твій друг хоче, щоб ти доїв суп”. Це називається маніпуляцією. Нечесно так чинити з дитиною.
Приділяйте більше часу малюкові. Проводьте з ним час, пізнайте його інтереси та страхи, запитайте, що його турбує. Обов’язково скажіть, що любите його, і він може вам довіряти так само, як своєму уявному другу.
