Для того, щоб малюк розвивався гармонійно, батькам потрібно постійно вдосконалювати його інтелект. Але приділяючи увагу тренуванню основних складових розумової діяльності, дорослі нерідко забувають ще про одну – про емоційний розвиток дитини. Що ж являє собою ця сторона інтелекту, і чому її необхідно розвивати?
Емоційний інтелект дитини. Навіщо його розвивати.
Навіть в дитячі роки важливо вміти розуміти свої і чужі почуття, аналізувати вчинки оточуючих, знаходити спільну мову як з дорослими, так і з однолітками. Але спочатку жоден малюк не володіє всіма цими навичками, і щоб він своєчасно придбав їх, батькам потрібно розвивати емоційний інтелект своєї дитини.
Ця частина мислення відповідає за вміння розпізнавати емоції, співпереживати оточуючим, вирішувати конфлікти, тобто за всі ті здібності, без яких існування в соціумі неможливо. Також емоційний інтелект впливає на самопізнання людини, на його світосприйняття і самооцінку, а тому розвивати його потрібно з дитинства.
Емоційний розвиток дітей дошкільного віку
У дитинстві коло спілкування малюка зазвичай обмежений батьками і близькими родичами. Але цей період триває недовго, адже як тільки дошкільник надходить в дитячий сад, він відразу ж починає взаємодіяти з великою кількістю людей – з педагогами і з іншими хлопцями. Тому і розвиток емоційного інтелекту дітей потрібно починати ще в молодшому дошкільному віці, щоб їм легше давалася адаптація до нової обстановки. Для цього можна використовувати наступні прийоми виховання:
- пояснення емоцій. У ранньому віці малюкові ще складно зрозуміти навіть свої власні почуття. Тому, коли він проявляє яскраві емоції, батьки повинні згадувати їх при зверненні до свого чада: «я знаю, що ти засмучений» або ” ти так радий новій іграшці, так?». Це допоможе дошкільнику навчитися розпізнавати власні почуття, які він відчуває в даний момент.
- вправи на розпізнавання емоцій. Можна запропонувати малюкові потренуватися визначати настрій батька за виразом його обличчя і по інтонації. Так дошкільник поступово навчиться розпізнавати такі базові емоції, як гнів, смуток, радість, здивування і так далі.
- ігри з соціальними ролями. Нерідко малюки поводяться погано тільки через те, що їх поведінка не здається їм чимось неправильним. Щоб пояснити їм, чому потрібно поводитися певним чином, батьки можуть взяти кілька іграшок і розіграти невелику повчальну сценку. На її прикладі дошкільник і сам зможе зробити правильні висновки, адже він побачить свою поведінку з боку.
Діти шкільного віку
До початку навчання в школі більшість хлопців вже має уявлення про базові емоції, але все ж їм не завжди можуть бути зрозумілі причинно-наслідкові зв’язки між почуттями людей і їх вчинками. Це пов’язано з тим, що кожен окремий школяр вже володіє своїми власними поглядами і переконаннями, які здаються йому єдино правильними.
Через них і буває так складно зрозуміти, чому хтось із однокласників образився на безневинний жарт або ж відмовився разом пограти на перерві без видимої на те причини. З огляду на те, що саме в шкільні роки людина усвідомлює себе частиною соціуму, такі приклади відсутності взаєморозуміння з однолітками сприймаються їм особливо гостро.
Допомогти молодшим школярам навчитися ладити з однолітками можуть і самі батьки. Для цього потрібно частіше спілкуватися зі своїми дітьми, підтримувати їх, обговорювати актуальні для їх віку проблеми. Також можна знайомити дітей з дитячими книгами, фільмами і мультиками, на прикладі яких найлегше пояснити ті чи інші нюанси міжособистісних взаємин. Всі ці прийоми виховання сприятимуть розвитку соціального інтелекту і навичок спілкування.
На що варто звернути увагу
Дитинство-це той час, коли малюки активно вдосконалюють всі сторони свого інтелекту і набувають важливі соціальні навички. Щоб навчитися вести діалог, підтримувати бесіду, заводити нові знайомства, доносити до оточуючих свою точку зору, їм необхідно буде розвинути здатність розпізнавати і аналізувати як свої, так і чужі емоції.
Однак, навіть цього буде недостатньо для повноцінної взаємодії з соціумом. Тому батькам потрібно приділяти увагу ще одному аспекту емоційного виховання дітей-вмінню співпереживати. Воно є найважливішим соціальним навиком людини, що дозволяє домогтися взаєморозуміння навіть з тими людьми, спілкування з якими спочатку не склалося.
Якщо малюк навчиться проявляти співчуття і співпереживання до оточуючих, то йому простіше буде налагодити з ними дружні стосунки. Також подібні емоції будуть добре впливати і на його власний характер – допоможуть стати більш чуйним, добрим, уважним до почуттів інших людей. Всі ці якості стануть надійною основою для формування здорової особистості.
