Доросла людина, що веде активне соціальне життя, по кілька разів на день приймає величезну кількість рішень, від яких залежить якість його життя і життя його дітей. Самодостатня людина після певного порядку дій, спрямованих на усунення проблеми впевнений в позитивному результаті ситуації.

Однак діти, до яких аж до 11 класу були приставлені люблячі мами, няні, бабусі, не встигають придбати необхідні комунікативні навички, позбавляються можливості вчитися на своїх ще дитячих помилках. Надалі такі люди не знають, як будувати своє вже доросле життя, як реалізовувати особисті потреби, їм здається, що все вирішується само-собою.

Наприклад, надмірно опікувана в дитинстві дівчинка в дорослому житті буде прагнути зайняти позицію підпорядкування, бояться начальства, залежати від думки оточуючих. У хлопчика, через чур оточеного жіночою турботою, в зрілому віці виникнуть проблеми з вибором професії: йому важко буде визначитися між грошима і задоволенням.  Навіть будучи чоловіком він прагнути перекласти відповідальність за виховання власних дітей на свою маму, а старша мати за звичкою, опікаючи сина, буде брати активну участь в сімейному та особистому житті дорослої дитини.

Часто доводиться чути:»Живу життям дитини”. На думку психологів, в сім’ях, де батьки цілком присвячують себе підростаючому поколінню, не завжди виростають благополучні і самостійні діти.  Найчастіше ситуація розгортається в прямо протилежну сторону.  Подібний підхід порушує закони природи і призводить до психологічних патологій.

У дорослих повинна бути своя особисте життя, захоплення, потреби, при цьому «Дорослі» Батьки в змозі проводити час в сім’ї, об’єднувати всіх членів «осередку» для спільного проведення часу. Зверніть увагу, в тваринному світі, мами опікують дитинчат до певного віку.

На думку деяких психологів більш гармонійно і швидше розвиваються діти в сім’ях, де і мама, і тато працюють.  Це пояснюється тим, що час, який батьки проводять з дітьми більш продуктивно використовується: насичено спілкуванням, прогулянками, іграми – і дитина, і дорослі цінують спільне проведення часу.

Звичайно, скільки людей стільки й думок.  І питання-працювати чи не працювати мамі в кожній родині вирішується індивідуально. Головне, щоб і дітям, і батькам було комфортно, а мама, яка присвятила своє життя вихованню дитини і дому, не була замучена побутом, тому що в такому випадку вона не зможе виховати щасливу і успішну дитину.

Прислухайтеся до думки великих, ще Віктор Гюго сказав, що будь-яка Опіка, яка триває занадто довго перетворюється на узурпацію.