З самого народження у дитини проявляється свій власний характер. Він виражається навіть в тому, як малюк реагує на різні неприємні події. Деякі діти легко переживають труднощі: легкі синці і садна, отримані на дитячому майданчику, не здатні їх засмутити, а довга прогулянка не викликає невдоволення, навіть якщо такий малюк дійсно втомився. Але не кожна дитина так спокійно ставиться до власного дискомфорту. Чимало батьків відзначають, що їхні діти схильні до сліз з будь-якого приводу. У чому ж справжня причина постійних примх малюків?
Наслідування дорослим
Діти несвідомо копіюють поведінку старших. Тому батькам, в першу чергу, необхідно звернути увагу на те, як вони поводяться вдома: чи скаржаться на втому після роботи і чи перебувають в меланхолійному настрої час від часу. Якщо діти постійно спостерігають невдоволення і стомленість дорослих, то вони можуть перейняти подібну лінію поведінки.
Також чималу роль відіграє темперамент, який успадковується від батьків. Саме тому багато немовлят з самого народження схильні до частих примх, на відміну від більш спокійних однолітків.
Перевтома
Ще в дитинстві дитина показує своїм плачем, що йому щось не подобається. Це можуть бути кольки, голод, спрага, недосипання, бажання отримати увагу батьків. Коли малюк підростає, він вчиться словами доносити до дорослих свої потреби. Але саме втома залишається тим видом дискомфорту, який більшість дітей дошкільного віку не усвідомлюють.
Малюки, які звикли лягати спати в певний час, наприклад, о 10 годині вечора, можуть почати вередувати вже о 8 вечора, якщо раніше набігалися на дитячому майданчику або багато гуляли пішки протягом дня. У подібній ситуації дитина сама не усвідомлює, чому у нього раптом зіпсувався настрій. Перевтома і надлишок емоцій є неочевидною, але частою причиною примх маленьких дітей.
Тривожність
Багато дітей схильні до тривог з різних приводів. Одні діти бояться монстрів під ліжком, інші завмирають від страху, якщо вихователь або вчитель в школі зробив їм зауваження. Все це є особливістю психіки, а не недоліком виховання. Важливо пам’ятати, що таким дітям необхідно відчувати підтримку дорослих, відчувати себе в безпеці.
Тривожність не завжди буде супутником дитини, якщо батьки зможуть прищепити йому впевненість у власних силах. Постарайтеся позбавити дитину від стресів і дати йому любов і турботу, в якій він так сильно потребує.
Зніженість
Багато малюків більш вимогливі до комфорту, ніж їх однолітки. Одні діти відразу ж біжать переодягатися додому, якщо трохи забруднилися, в той час як інші продовжать грати, навіть якщо наскрізь промокли.
Важливо зрозуміти, що така тяга до власного комфорту нормальна, адже кожна людина в різній мірі вимогливий до своїх потреб. Щоб навчити дитину бути стриманіше, важливо розмовляти з ним, прищеплювати вміння терпіти дрібні незручності.
Маніпуляція батьками
Маленькі діти часом ті ще хитруни-багато хто з них використовують власні примхи, для того щоб вплинути на рішення дорослих. Будь то покупка нової іграшки або бажання затриматися на дитячому майданчику – чимало батьків погоджується з дитиною, аби він не плакав.
Звичайно ж, такий підхід шкідливий, в першу чергу, для самої дитини. Постійно отримуючи бажане через сльози, малюк росте егоїстом, що в подальшому погано позначиться на взаєминах з іншими дітьми. Батьки повинні ставити певні рамки, не дозволяти дитині маніпулювати собою. Це дозволить не тільки виростити дітей слухняними, а й навчити їх домовлятися зі старшими, відстоювати свою позицію словами, а не сльозами і істериками.
Що робити з капризами дитини
Як би не вередував малюк, лаяти його за це не варто. Подібні закиди, в кращому випадку, не досягнуть дитини, а в гіршому приведуть до того, що малюк почне замикатися в собі. Справа в тому, що всі діти мають потребу висловлювати власні емоції, в тому числі і негативні. Заборона на сльози змушує дитину замикатися в собі, не дозволяє в достатній мірі розвинути емоційну сферу інтелекту. Надалі діти, яких так виховували, часто відчувають труднощі в спілкуванні з іншими людьми, так як не звикли показувати свої почуття.
Постарайтеся зрозуміти, коли саме дитина зазвичай вередує. Може виявитися, що у сліз завжди одна і та ж причина, якій дорослі просто не приділяли достатньо уваги.
Дитячі капризи-це найчастіше єдиний доступний для малюків спосіб показати дорослим своє невдоволення. Тому батькам не варто звинувачувати себе за невихованість своєї дитини. Довірчі бесіди в затишній домашній обстановці дозволять скорегувати поведінку дітей і розібратися в причинах примх і сліз.
