Багато батьків стикаються з тим, що їх дітям швидко набридають гуртки та секції, а уроки, навіть найцікавіші, не викликають ентузіазму. Поки дитина в числі лідерів в будь-якій сфері вона йому цікава, але, як тільки він починає відставати від однолітків, мотивація пропадає. Уміння долати перешкоди-це питання цілеспрямованості і сили волі, але далеко не всі діти володіють подібними рисами характеру. Так як правильно виховати дитину, щоб він серйозніше ставився до поставлених завдань?

Чому сила волі так важлива для дитини

У дорослому житті необхідна сила волі. Людині щодня доводиться виконувати безліч самих різних рутинних завдань вдома або на роботі. Незалежно від власних бажань, люди змушені переборювати свою лінь і виконувати покладені на них обов’язки. Подібне вміння доводити розпочате до кінця більше властиво дорослим, ніж дітям.

Дитина, на відміну від батьків, нерідко кидає справи на півдорозі, швидко втрачає концентрацію, займаючись будь-яким нудним і монотонним справою. Звичайно ж, дорослих засмучує подібна безвідповідальність своїх дітей, тому вони прагнуть виховати їх більш цілеспрямованими, націленими на результат.

Уміння домагатися поставлених цілей-риса зрілої особистості. Коли дитині з дитинства прищеплюється відповідальність, йому простіше справлятися з різними життєвими труднощами. Цілеспрямована дитина не кидає спорт або творчість, якщо у нього щось не виходить, а вдосконалює раз по раз свої здібності.

Але не всі діти поводяться подібним чином: багато з них швидко розчаровуються в будь-якій діяльності, яка їм дається складно. Так чимало учнів і молодших, і старших класів виправдовують свою низьку успішність відсутністю таланту. Що стосується будь-яких додаткових занять, то там спостерігається схожа тенденція: дитина із задоволенням буде відвідувати тільки ті гуртки та секції, на яких може продемонструвати значно кращі результати, ніж однолітки.

Батьки, спостерігаючи пасивну поведінку свого сина або дочки, як правило, починають тиснути на дітей і змушувати їх старанніше займатися. Іноді подібний підхід дійсно працює, але так буває не завжди. Як же тоді допомогти дитині стати серйозніше?

Від чого залежить цілеспрямованість дітей

Кожна дитина, так чи інакше, копіює поведінку своїх батьків. Іноді це не кидається в очі, але насправді наші діти набагато більше схожі на нас, ніж може здатися. Тому, коли справа стосується цілеспрямованості, дуже важливий позитивний приклад дорослих, який би показував як потрібно справлятися з повсякденними завданнями і ставитися до справи. Якщо дитина бачить в батьках відповідальних людей, то він неусвідомлено буде прагнути бути схожими на них. У зворотний бік це працює схожим чином, тому так важливо стежити за своєю поведінкою перед дітьми.

Але в чому тоді може бути причина відсутності будь-якої мотивації, якщо справа абсолютно точно не в батьках? Сьогодні спостерігається така тенденція, що дітей максимально намагаються завантажити різними гуртками і секціями. Так одна дитина може займатися музикою, малюванням, плаванням і, наприклад, футболом, а у вихідні відвідувати репетитора. З одного боку, він розвивається в самих різних дисциплінах, а з іншого – не має ні часу, ні сил на те, щоб досягти успіху в якомусь одному напрямку. У сприйнятті дитини трапляється дисонанс: він начебто і втомлюється, і викладається, але ніяк не може досягти прийнятного результату. Висока завантаженість-найчастіша причина втрати мотивації у сучасних дітей. Важливо дати дитині можливість не тільки вибирати, які додаткові заняття він хоче відвідувати, а й давати йому час на відпочинок.

Успіх в будь – якому починанні-це планомірний рух вперед до своєї мети, незважаючи на труднощі. Діти в силу свого віку не розуміють, що доведеться докласти багато зусиль, перед тим як з’явиться результат. В даному випадку, завдання дорослих – пояснити їм, що не все приходить відразу: доведеться витратити багато часу і сил, щоб домогтися бажаного. Важливо підтримувати дітей на шляху, не тиснути на них, якщо їм щось не вдається. Покладаючи на дитину занадто високі очікування, батьки своїми руками знижують його мотивацію, адже в очах близьких діти завжди хочуть виглядати найкращими.

Цілеспрямованість дітей залежить від багатьох факторів і її, звичайно ж, треба розвивати. Але бажання зробити дитину більш самостійним не повинно позбавляти його дитинства. Тому варто не тільки підштовхувати його до самовдосконалення, а й надавати підтримку і розуміння, коли він цього потребує. Адже найголовніше завдання батьків-виростити здорову і щасливу особистість.