Коли малюк надходить в перший клас, батьки дуже хвилюються: подружиться він з іншими хлопцями, чи впорається з навчальним навантаженням, чи буде добре себе вести. Але ось продзвенів перший дзвінок, і позаду кілька тижнів навчання, і батьки помічають, що їхня дитина ходить на навчання з небажанням. Розглянемо найпоширеніші причини такого ставлення до школи.

Неправильний підхід до підготовки до школи

Вступ до першого класу – це важливий момент, до якого потрібно готуватися заздалегідь. Щоб першокласники добре вчилися і легко справлялися з навчальними навантаженнями, батьки намагаються підготувати їх до школи – вчать основам рахунку, читання і письма. Такого обсягу знань достатньо, щоб дитина змогла швидко адаптуватися до навчального процесу.

Але іноді батьки занадто стараються, і намагаються пройти матеріал першого навчального року ще до школи. У таких випадках діти приходять вчитися настільки підготовленими, що їм просто не цікаво бути присутніми на уроках, теми яких вони вже вивчили. Через це у них повністю пропадає мотивація вчитися. Тому при підготовці своєї дитини до школи краще робити акцент на базових навичках і не намагатися пройти більшу частину програми першого класу.

Не сформовані уявлення про школу

Ще однією частою причиною того, що дитині не цікаво вчитися в першому класі, є невиправдані очікування. Кожен дошкільник малює в своїй фантазії певну картину того, що являє собою школа. Але ось малюк приходить в перший

клас і розуміє, що все зовсім не так, як він собі уявляв: вчитися швидше складно, ніж весело, уроки довгі, а перерви дуже короткі, вчителі суворі і лають за витівки.

Дуже важливо заздалегідь підготувати дитину до навчання, пояснити йому реалії шкільного життя, щоб уберегти його від розчарувань. Для цього можна дивитися разом з ним художні фільми, що розповідають про будні учнів молодших класів. Так вдасться сформувати у дошкільника правильне уявлення про школу, і прийшовши в перший клас він буде психологічно готовий до навчання.

Високі вимоги від батьків

Кожному з батьків хочеться, щоб його дитина добре вчився: отримував четвірки і п’ятірки, швидко розумів і запам’ятовував матеріал, без праці справлявся з будь-якими завданнями. Але на практиці так відбувається далеко не завжди. Вступаючи в перший клас, дитина відчуває серйозний стрес. Йому доводиться одночасно налагоджувати відносини з однокласниками і зберігати увагу на уроках. Більшості дітей не вдається швидко пристосуватися, і вони втрачають інтерес до навчального процесу.

Батьки не завжди розуміють це, і вимагають від дитини більшої самовіддачі. Але потрібно пам’ятати, що навчання в першому класі направлено скоріше на адаптацію до школи і на прищеплення інтересу до навчання. Тому дорослим не варто тиснути на першокласника, якщо у нього щось не виходить. Краще допомагати йому з освоєнням складних тим, роблячи акцент на досягненнях, а не на невдачах.

Невдалий вибір класу або школи

На перший погляд здається, що різні школи мало чим відрізняються одна від одної, але насправді це зовсім не так. Навіть якщо два навчальні заклади навчають за однією програмою, підхід викладачів до навчального процесу може відрізнятися. Якщо вибирати

школу тільки за територіальним принципом, не звертаючи уваги на інші фактори, то це може стати причиною того, що дитині не захочеться в ній вчитися.

Не менш важливо вибрати клас, в який потім зарахують першокласника. Краще заздалегідь познайомитися з викладачами перших класів, щоб визначитися з вибором. Саме від вчителя багато в чому буде залежати те, як дитина буде ставитися до освітнього процесу, тому вибирати потрібно уважно. Якщо першокласнику сподобається те, як веде уроки педагог, то він буде займатися з великим ентузіазмом.

Велика різниця у віці та рівні знань

У перші класи зазвичай зараховують дітей від 6 до 8 років, і рішення про те, коли дитина піде в школу, приймають батьки. Через це може трапитися так, що більшість однокласників малюка буде старше або молодше його на 1-2 роки, але ж серед маленьких дітей такий розрив у віці дуже помітний. Якщо більшій частині дітей 6-7 років, то восьмирічці може бути нудно на уроках, так як він швидше за інших буде справлятися із завданнями, а значить йому доведеться постійно чекати інших. Якщо ж першокласник наймолодший у своєму класі, то йому складніше буде наздогнати інших хлопців і пристосуватися до навчального навантаження. Саме тому при виборі класу не зайвим буде уточнити середній вік майбутніх однокласників свого чада.

Відсутність у першокласника тяги до знань

Переважна більшість сучасних дітей не любить вчитися-це факт, з яким вже давно згодні вчителі. Багато в чому це пов’язано з масовою доступністю інформації: якщо раніше знання дійсно цінувалися, то зараз хлопці щиро не розуміють навіщо потрібно сидіти над підручниками, якщо короткий зміст літературного твору або будь-яка формула з математики легко «гуглиться» в Інтернеті.

Неможливо прищепити дитині інтерес до навчання, якщо він не розуміє навіщо вчиться. Тому найважливіше завдання батьків-показати як отримані на уроках знання можна застосовувати в повсякденному житті. Потрібно пояснити малюкові, що всі шкільні предмети важливі:

  • математика не тільки навчає основам рахунку, а й тренує логічне мислення, без якого в дорослому житті не обійтися;
  • знання рідної мови необхідно для спілкування з оточуючими людьми;
  • навколишній світ дозволяє краще пізнати природу і навчитися жити, не завдаючи їй шкоди;
  • фізкультура допомагає зміцнити організм і робить його більш здоровим;
  • і так далі.

Якщо першокласник зрозуміє важливість шкільної освіти, то і його мотивація вчитися поступово зросте.

Психологічна неготовність до навчання

Коли батьки готують дитину до вступу в перший клас, вони більшою мірою звертають увагу на рівень його інтелектуальних здібностей, а не на психологічну готовність до навчання в школі. В результаті малюк може володіти всіма необхідними навичками, але не вміти заводити дружбу з іншими хлопцями або занадто втомлюватися від довгого перебування на уроці. Все це стає причиною стресів, через які у дитини пропадає бажання займатися вдома і в школі.

Тому важливу роль у розвитку дошкільнят вчителі віддають соціалізації і тренуванні посидючості. Щоб дитина легко знаходив спільну мову з однолітками, досить часто гуляти з ним на дитячих майданчиках, де він зможе навчитися спілкуватися зі своїми ровесниками. Ще краще, якщо малюк буде відвідувати дитячий сад – тоді він освоїть всі необхідні соціальні навички ще в ранньому віці.

А щоб дитина змогла зберігати зосередженість на уроках в школі, потрібно привчати його довго займатися ліпленням, малюванням, складанням пазлів і конструкторів. Ці заняття відмінно тренують концентрацію уваги, яка так необхідна для успішного навчання. Не менш важливо пояснити малюкові як потрібно вести себе в класі: зберігати тишу на уроках, не відволікатися самому і не відволікати своїх однокласників, піднімати руку для того, щоб відповісти вчителю або задати йому питання. Якщо пояснити малюкові все це заздалегідь, то йому легше буде звикнути до навчання в школі.