Висока наповнюваність груп, якість харчування, висока вартість, важка адаптація – далеко не повний список проблем, які змушують батьків задуматися, чи віддавати дитину в дитячий сад або віддати перевагу альтернативним варіантам.

Чи обов’язково віддавати дитину в садок? У більшості сімей вибору немає. Дитячий сад-єдина можливість збереження роботи мами або тата. Деяким пощастило більше: бабусі і дідусі бажають поняньчити малюка, мама може не ходити на роботу. Але навіть в таких ситуаціях психологи радять відвідувати будь-які освітні центри.

У них два-три рази на тиждень організовуються заняття з читання, математики, іноземних мов, проводяться уроки творчості. Це дозволяє виробити необхідні для початку шкільного навчання навички, але не тільки.

Значення соціальної адаптації

Чи варто віддавати дитину в дитячий сад-питання, над яким думають багато батьків. Вдома, за рідкісним винятком, діти бачать лише членів сім’ї. Вони звикають спілкуватися з близькими людьми і не знають, як вести себе з незнайомими. Дітям, які залишаються під опікою бабусь, часто дозволено більше, ніж потрібно: тривалий перегляд мультфільмів, їжа в будь-який час, прогулянка замість розвиваючих занять. Така система виховання призводить до неорганізованості.

Чи обов’язково віддавати дитину в дитячий сад? Відвідування дитячого садка або розвиваючого центру дає абсолютно необхідну дітям соціальну адаптацію і ряд корисних навичок і звичок:

  • організованість;
  • уміння вести себе в суспільстві, засвоєння норм поведінки;
  • розуміння вказівок дорослих;

Нарешті, дітям необхідно загартувати імунітет, інакше всі хвороби дитячого садка перейдуть на шкільний період, що відіб’ється на успішності.

Звикання до колективу корисно для дитини, якщо садок обраний грамотно. В іншому випадку адаптація може мати інші прояви:

  • через велику наповнюваності груп у вихователя немає часу приділити увагу кожному малюкові, тому дитина може принести з саду не тільки корисні навички, а й поповнити лексикон небажаними виразами, перейняти погані звички і жести;
  • якщо малюк стане об’єктом постійних нападок з боку однолітків, і ситуація не буде виправлена, садок не зіграє потрібної ролі в розвитку особистісних якостей, а навпаки, посприяє виникненню комплексів;
  • небезпека травматизму, причина якого-велика кількість дітей в групі.

Плюси відвідування дитячого садка

  • Дитина може спілкуватися з однолітками. У будь-якому колективі малюкові знадобляться навички комунікації, і він зможе освоювати їх в дошкільному закладі. Коли дитині виповнюється два роки, він починає цікавитися спілкуванням не тільки з мамою і татом. Йому стає цікаво пограти і з іншими людьми. Завдяки дитячому садку малюк навчиться сперечатися, йти на компроміс, визнавати свою провину.
  • Зміцнюється імунітет. Справа в тому, що під час перебування в садку, діти заражають один одного. А всі лікарі кажуть, що краще в дитинстві перехворіти інфекціями, щоб у дорослому житті був імунітет. Вітрянкою або краснухою краще захворіти в дошкільному віці, щоб в майбутньому не було ускладнень.
  • У будь-якому дошкільному закладі є місце для ігор, зона для сну, додаткові заняття по творчості, психолог для складних випадків, логопед для розвитку мови. Діти не сидять без діла, вони постійно грають, співають, ліплять фігурки, роблять аплікації. Тобто відбувається формування творчого та інтелектуального початку.
  • Дитячий сад виховує в крихті автономність. Адже вихователів два-три людини, а дітей в групі набагато більше. Тому дитині самій доводиться зав’язувати шнурки, брати ложку до обіду, Шукати іграшки. Вдома все це може зробити мама, а в садку доводиться діяти самому.
  • Малюк звикає до режиму. Якщо кожен день в один і той же час повторюється одне і те ж дію, то у дитини формується звичка. А це допоможе йому в майбутньому дотримуватися розпорядку дня.

Мінуси дитячого садка

  • У будь-якому колективі є лідер, до якого всі прислухаються, і «сірі мишки», які прагнуть, щоб їх ніхто не бачив, але все одно їх періодично піддають цькуванню. І не завжди вихователі звертають увагу на такі речі. Якщо ваша дитина не знайде спільної мови з товаришами по групі, їй може бути важко орієнтуватися в суспільстві.
  • Яким би хорошим не був дошкільний заклад, він все одно забирає дитину від батьків. Проводячи весь час на роботі, багато мам і тат так і не навчаються поводитися зі своїм малюком. І в підсумку відносини у них стають натягнутими, адже крихта більше довіряє виховательці, ніж мамі.
  • Дитячий сад обмежує дитину в самостійності. Там все схильне до правил-прописано, у скільки приходити, у скільки обідати, у скільки гуляти і лягати спати. Вихователям головне підпорядкувати собі дітей, щоб вони їх слухалися, а не розкрити їх індивідуальність.

В якому віці дитині найкраще йти в дитячий сад?

Чи потрібно віддавати дитину в сад, і якщо так, то у скільки років? Кожна дитина індивідуальна. Вважається, що двері в сад відкриті з трьох років, але якщо ваш малюк ще не готовий до розлуки з мамою, і є можливість рік почекати, варто це зробити. Інша альтернатива-приватний сад або освітній центр з неповним перебуванням.

При виборі дошкільного закладу обов’язково поцікавтеся програмами розвитку, дізнайтеся, наскільки повною і ефективною буде дошкільна підготовка.

Рішення – за вами!

Чи віддавати дитину в садок – справа тільки самих батьків. Ніхто не може вирішити це важливе питання за них. Мама з татом повинні самі зрозуміти, чи обов’язково віддавати малюка в дитячий сад.

У фахівців немає однієї думки. Одні думають, що виховання вдома – це рівномірний і спокійний процес, при якому у дитини з’явиться індивідуальність і навик вираження своїх думок. Інші вважають, що головне – це соціалізація і потрібно розвивати в крихті комунікативні якості.

Не можна дати точну відповідь, що робити. Батькам краще придивитися до малюка і самому вирішити. Також, перед рішенням, варто зайти в можливий дитячий сад, поговорити з вихователями, дізнатися, які заняття проходять там. Якщо у мами з татом немає можливості сидіти вдома і забезпечити гідне виховання, обід і сон в потрібний час, то краще відправити малюка. Якщо ж є можливість постійно доглядати за дитиною і забезпечити йому спілкування з однолітками, то варто подумати про сімейний догляд. Головне, щоб при будь-якому розкладі малюк був забезпечений повноцінним і комплексним вихованням і розвитком.